Герта Мюллер (нім. Herta Müller; 17 серпня 1953, Ніцкідорф, Банат, Румунія) — румунсько-німецька письменниця. лавреат Нобелівської премії з літератури 2009 року з формулюванням «тій, хто
своєю зосередженістю в поезії і щирістю в прозі, малює пейзаж знедолених».
Герта Мюллер народилася в 1953 році в Румунії в німецькомовній сім'ї. До Німеччини іммігрувала в 1987 році. Автор близько двох десятків романів і повістей. Лавреат більше 20 престижних літературних нагород. Книги письменниці перекладені на десятки мов світу.
Життя і творчість
Герта Мюллер народилася 17 серпня 1953 року в сім'ї швабського фермера в німецькомовному містечку Ніцкідорф в румунській частині історичної області Банат. Батько майбутньої письменниці в роки Другої світової війни служив в «Ваффен-СС». У 1945-му багато румунських німців були депортовані в СРСР, і мати Герти не стала винятком. П'ять років сім'я провела в трудовому таборі на території України, про що письменниця розповіла в своєму останньому на сьогодні романі Atemschaukel («Ритм дихання», 2009).
У 1973–1976 роках Герта Мюллер, повернувшись до Румунії, вивчала німецьку і румунську літературу в університеті Тімішоари. Саме тоді вона вступила в організацію Aktionsgruppe Banat, що об'єднувала молодих німецькомовних авторів, що перебували в опозиції до режиму Ніколае Чаушеску. З 1977 по 1979 рік Герта Мюллер працювала перекладачем на машинобудівному заводі, звідки була звільнена після того, як відмовилася співробітничати із спецслужбами. Працювала в дитячому саду, давала приватні уроки німецької.
Літературний дебют письменниці відбувся в 1982 році. Її перша збірка оповідань Niederungen («Низовини») німецькою мовою була знівечена румунською цензурою. Два роки опісля повний текст книги був опублікований у ФРН і удостоївся низки премій. У тому ж році в Румунії виходить Drückender Tango («Обтяжливе танго»). У обох роботах пані Мюллер оповідає про життя в маленькому німецькомовному містечку, про корупцію, нетерпимість і репресії. У 1987 році Герта Мюллер разом з чоловіком і колегою-письменником Ріхардом Вагнером була вимушена емігрувати до Німеччини.
Німецька критика прихильно прийняла її старі і нові праці: Der Fuchs war damals schon der Jäger («Навіть лисиця була мисливцем», 1992), Herztier («Серце звіра», 1994; The Land of Green Plums, 1996) і Heute wär ich mir lieber nicht begegnet («Сьогодні я не бажаю зустрічі з собою», 1997; The Appointment, 2001), що розповідали про стагнуюче суспільство під диктаторським гнітом. Дія більшості романів Мюллер відбувається в румунській провінції епохи Чаушеску. Головна тема німецької письменниці - індивідуальна і колективна пам'ять, витіснення з пам'яті, амнезія. Герта Мюллер, поет, прозаїк і есеїст, швидко здобула популярність, активно виступала з лекціями. Займає активну громадську позицію. У 1997 році залишила німецький ПЕН-клуб на знак протесту проти об'єднання цієї організації з відділенням ПЕН-клубу колишньої НДР.
З 1995 року мешканка Берліна є членом Німецької академії мовознавства і літературознавства, викладає літературу у Вільному університеті. У різні роки вона удостоювалася премій імені Генріха Клейста, імені Франца Кафки (1999) і імені Йозефа Бройтбаха. Одну з найпрестижніших світових літературних премій, Дублінську (IMPAC), Мюллер присудили в 1998 році за роман Herztier (щось подібне до "Серце-Звір"; при перекладі на англійську книга була озаглавлена "Країна зелених слив").
// Герта Мюллер. Фото "Інтерфаксу"
Раніше цього тижня постійний секретар Шведської академії Пітер Інглунд заявив АР, що академіки надто "євроцентричні" при обранні переможця. Та попри це, перемогу у 2009 році здобула європейка.
Цікаво, що 91% з майже 2 500 учасників опитування на сайті Нобелівського комітету на запитання "Чи читали ви щось Герти Мюллер" відповіли "Ні".
Унікальна Мюллер
Роман-дебют Мюллер вийшов у 1982 році. Niederungen (Низини) розповідав про важке життя у маленькому німецькомовному селі у Румунії. Комуністичний режим дуже порізав текст роману перш ніж він побачив світ. Нередагована версія була опублікована у Німеччині у 1984 році.
"Я думаю, у тому, що вона пише, є неймовірна сила. У неї дуже-дуже унікальний стиль. Ви читаєте півсторінки і одразу розумієте, що це написала Герта Мюллер", - сказав АР колишній секретар Шведської академії Хорас Енгдал.
 |
| |
"Водночас вона має, що сказати. Частково зі свого минулого як переслідуваного дисидента у Румунії, але також як чужака у власній країні, чужака у політичному режимі, чужака у мовній більшості, чужака у власній сім'ї", - додав Енгдал.
Премію Герті Мюллер присуджено з формулюванням "за зосередженість у поезії та чесність в прозі, з якими вона описує життя знедолених". У грудні під час банкету на честь лауреатів 2009 Мюллер вручать нагороду в розмірі 10 мільйонів шведських крон (1,4 мільйони доларів).
Життя прожити - не поле перейти
Герта Мюллер народилась 1953 року в німецькомовному місті Ніцкідорф у Румунії.
Після закінчення навчання 1976 року вона працювала перекладачкою на машинобудівному заводі, однак була звільнена через небажання співпрацювати з румунською спецслужбою "Секурітатес".
Тоді вона стала підробляти, даючи приватні уроки німецької в школах та дитсадках.
Зараз Мюллер живе в Берліні, куди переїхала разом з чоловіком Ріхардом Вагнером у 1987 року.
Мюллер писала головним чином про становлення системи політичних переслідувань у часи комуністичної диктатури в Румунії, а також про пробудження свідомості нацменшин.
Дія більшості романів Мюллер відбувається в румунській провінції часів Чаушеску. Письменниця відома в основному своєю прозою, проте в 2000 році вона видала книгу віршів Im Haarknoten wohnt eine Dame ("Жінка живе в пучку волосся").
У різні роки Мюллер також удостоювалася премій імені Генріха Клейста, імені Франца Кафки та імені Йозефа Бройтбаха.
Одну з найбільш престижних світових літературних премій - Дублінську, Мюллер присудили в 1998 році за роман Herztier.
Попереднім німцем, що отримав Нобелівську премію з літератури, був Гюнтер Грасс (1999 рік).
Більшість книжок Мюллер - німецькою мовою. Та деякі перекладені англійською, французькою та іспанською. В інтернет-магазинах України та Росії знайти книги новоспеченої лауреатки українською чи російською мовою наразі не можна. Втім, присудження Нобелівської премії цю прогалину має виправити.
Дванадцята жінка
Герта Мюллер стала дванадцятою жінкою-лауреатом Нобелівської премії з літератури. Вперше це трапилось у 1909 році - тоді премію отримала Сельма Лагерльоф.
Загалом з 1901 року було вручено 101 нобелівську премію у галузі літератури. Її не вручали лише 7 разів - у 1914, 1918, 1935, 1940, 1941, 1942 та 1943 роках.
Премію ділили між двома людьми лише 4 рази. Наймолодшим лауреатом "нобелівки" з літератури є Редьярд Кіплінг. У 1907 році, коли йому була присуджена премія, Кіплінгу було лише 42 роки.
Найстарішою лауреаткою є Доріс Лессінг. На момент призначення премії у 2007 році Лессінг було 88 років.
Відмовились від премії двоє людей. У 1958 році це зробив Борис Пастернак. Спочатку погодившись отримати премію, потім під тиском влади відмовився від неї. У 1964 році Жан-Поль Сартр теж не захотів отримати Нобелівську премію, тому що він завжди відмовлявся від офіційних нагород.
Ніхто з письменників не отримував премію двічі.
Твори Герти Мюллер німецькою мовою:
"Niederungen" (1984)
"Drueckender Tango" (1996)
"Der Mensch ist ein grosser Fasan auf der Welt" (1986)
"Barfuessiger Februar" (1987)
"Reisende auf einem Bein" (1989)
"Der Teufel sitzt im Spiegel" (1991)
"Der Fuchs war damals schon der Jaeger" (1992)
"Eine warme Kartoffel ist ein warmes Bett" (1992)
"Im Haarknoten wohnt eine Dame" (2000)
"Heimat ist das, was gesprochen wird" (2001)
"Der Koenig verneigt sich und toetet" (2003)
"Die blassen Herren mit den Mokkatassen" (2005)
"Atemschaukel" (2009)
Твори Герти Мюллер, перекладені англійською мовою
"The Passport" (1989)
"The Land of Green Plums" (1996)
"Traveling on One Leg" (1998)
"The Appointment" (2001)
Твори Герти Мюллер російською можна знайти тут
