П`ятниця, 29.03.2024, 16:46
Postludium
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна » 2009 » Квітень » 14 » John Cage: 4′33″
22:34
John Cage: 4′33″
Джон Кейдж (англ. John Cage, 5 вересня 1912, Лос-Анджелес — 12 серпня 1992, Нью-Йорк) — американський композитор і теоретик музики, що зробив колосальний вплив на розвиток музичної культури 20-го століття, пов'язане з використанням «випадкових» елементів (алеаторика).
Джон Кейдж


Біографія

Син винахідника, він досить рано виявив самостійність: у дванадцять років Джон уже вів програму на радіостанції KNX, ілюструючи розповідь виконанням творів на фортепіано.

В 1928 році Кейдж поступив у Помона-Колледж, але через два роки виїхав у Париж, де багато малював, писав вірші, складав музику й одночасно працював у архітектора, що співробітничав з художником-дадаїстом Марселем Душамом.

У 1931 році повертається у Каліфорнію, де продовжує зайняття музикою з с А.Вейссом, Г.Кауеллом, а також знайомиться з додекафонією під керівництвом Шенберга, який у 1934 році переїхав у Лос-Анджелес, ховаючись від нацистського переслідування.

В 1937 році Кейдж на якийсь час переїхав жити в Сіетл. Там він працював концертмейстером у танцювальному класі Школи мистецтв, де познайомився з танцюристом і хореографом Мерсом Каннінгемом. Ця зустріч стала долею Кейджа — їх творчий та особистий союз одержав своєрідний титул «найкрасивішого гомосексуального союзу у світі». У 1940-ві роки Кейдж активно вивчає філософією дзен-буддизму, що зіграє важливу роль у розвитку його творчої індивідуальності.

В 1951 Кейдж збирає співтовариство музикантів і звукоінженерів для створення першого магнітофонного запису своєї музики, а в 1952 у Блек Маунтин Коледж організовує перший музичний перформанс. З цієї пори музиканта називають революціонером у музиці: весь свій творчий шлях він присвячує пошуку й виробленню нової концептуальної музичної мови.

В 1949 Кейдж одержав премію Гугенхайма від національної Академії мистецтв і літератури за розширення границь музики, роботу з оркестром ударних інструментів та винахід «препарованого фортепіано». Був прийнятий в Американську Академію мистецтв і театру в 1978, і в Американську Академію мистецтва й літератури в 1988. В 1982 Франція нагородила Кейджа орденом Почесного легіону, привласнивши йому звання командора мистецтва й літератури. Він також лауреат Кіотської премії фонду Інамори 1989 року.

Помер Джон Кейдж у Нью-Йорку, не доживши кілька тижнів до 80-річного ювілею

Творчість

Ще з 1930-х років Джон Кейдж показав себе винахідливим експериментатором — він почав створювати композиції із включенням звуків, джерелами яких були не музичні інструменти, а різні предмети, що оточують людину в повсякденності — брязкальця, хлопавки, а також звуків, породжуваних такими незвичайними процедурами, як, наприклад, зануренням вібруючих гонгів у воду. За цю прихильність до експериментів Арнольд Шенберг назвав Кейджа «не композитором, а геніальним винахідником», чим сам Кейдж втішався.

В 1938 Кейдж вперше використав т.зв. підготовлене фортепіано, у якому під струни підкладені різні предмети, які кардинальним чином змінюють тембр звучання інструменти, перетворюючи його на своєрідний ансамбль ударних. Серед найвідоміших творів для препарованого фортепіано — Sonatas and Interludes (1946-48) та The Perilous Night (1943).

На початку 1950-х років Кейдж почав вводити у свої композиції алеаторику, використовуючи при цьому різного роду маніпуляції із гральними костями, картами, древньою китайською книгою для гадання. Інші композитори і раніше епізодично використали «випадкові» елементи у своїх композиціях, але Кейдж першим почав застосовувати алеаторику систематично, зробивши її головним принципом композиції. Він також одним з перших став використати специфічні звучання й особливі можливості зміни традиційних звучань, одержувані при роботі з магнітофоном.

Кульмінацією періоду експериментів Кейджа стало знамените «4' 33''» для фортепіано (1952, існують також версії для інших складів виконавців). Упродовж зазначеного часу музикант просто сідає перед роялем і нерухомо сидить протягом чотирьох з половиною хвилин, а змістом п'єси стають різні випадкові звуки — скрип стільців у залі для глядачів, покахикування і т.д. Цей твір іноді порівнюють з «чорним квадратом» Малевича, він є предметом безкінечних дискусій серед музикантів і філософів.

Інший яскраво-алеаторичний композитора — «Уявлюваний ландшафт № 4» (Imaginary Landscape #4) написаний для 12 магнітофонів, кожен з яких випадковим чином налаштовується на різні частоти.

Починаючи з 1940-х років Кейдж складав і виконував музику для танцю. Його танцювальні композиції не пов'язані з хореографією: музика й танець розвертаються одночасно, зберігаючи свою власну форму. Більшість подібних композицій (у які іноді використається декламація в «хепенінговій» манері) були створені в співробітництві з танцювальною трупою М.Каннінгема, у якій Кейдж був музичним керівником.

Філософ і композитор, Кейдж також був письменником і залишив кілька праць, серед яких «Тиша» (Silence, 1961), «Рік після понеділка» (A Year from Monday, 1968), «Пусті слова» (Empty Words , 1979), Для птахів (For the Birds, 1981), «Тема і варіації» (1982) і «X» (1983). Джон Кейдж не тільки став засновником нової течії в музиці, вплинувши на ціле покоління композиторів, але привніс елементи своєї космогонії в живопис, танець і поезію.


Джон Кейдж. «Cartridge Music», один із яскравих прикладів алеаторичного напрямку в музиці. Фрагмент партитури
 





Рік: 1952
Тривалість: 4:33

Зкачати:
MIDI
john_cage_4m33s.mid (39 bytes, MIDI)
OGG
433.ogg (8,827 bytes, Ogg Vorbis)
Sun .au
433.au.gz (2,982 bytes -- 3MB unGZ'd, AU)
.wav
433.zip (3,108 bytes -- 3MB unzipped, WAV)
Категорія: Слухай! | Переглядів: 1298 | Додав: talapishka | Теги: John Cage
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Stat

Main Menu

Player

Menu

Форма входу

Search

...

Tags / Теґи
Boulez Albert Schweitzer Arvo Pärt Erkki-Sven Tüür Lepo Sumera Onutė Narbutaitė Valentin Silvestrov Giovanni Pierluigi da Palestrina Набоков Sœur Marie Keyrouz Myroslav Skoryk John Cage Емма Андієвська Béla Tarr Єжи Онух Animation Tilda Swinton Volker Schlöndorff Guillaume de Machaut Кіра Муратова Іван Миколайчук Friedrich Nietzsche Arnold Schönberg Ingmar Bergman Gesualdo Лосев Pēteris Vasks Pẽteris Vasks Giya Kancheli Gia Kancheli Schumann Documentary Anne-Sophie Mutter John Tavener Tomaso Albinoni Han-Na Chang Sergei Prokofiev Vivaldi Sol Gabetta Alla Zagaykevych Morton Feldman Chloë Sevigny Harmony Korine Galina Ustvolskaya Henryk Górecki Достоевский Stockhausen Penderecki Dimitri Kirsanoff Pergolesi Charlotte Gainsbourg Lars von Trier Rostropovich Pierre de La Rue Britten Duarte Lôbo Domenico Scarlatti Alessandro Scarlatti Ligeti Godard Gregoretti Rossellini Mária Zádori Schubert Rudolf Serkin Bizet Callas Chopin Đặng Thái Sơn Krystian Zimerman Gubaidulina Mozart Requiem Pasolini Peter Greenaway NOBEL Herta Müller Abbado Nono Rihm Александр Сокуров Telemann Casals Хржановский Boccherini Rautavaara Magdalena Kožená Schnittke Jacqueline du Pré Zelenka Werner Herzog Messiaen Johann Strauss Kubrick Bartoli Duruflé Fauré Myung-Whun Chung Terfel Saint-Saëns Dmitri Shostakovich Khachaturian carter Pintscher Varèse Alain Resnais Alain Robbe-Grillet Salieri Gidon Kremer Charlotte Rampling Dirk Bogarde Ingrid Thulin Катерина Ющенко Сергій Буковський Haydn Fux Stravinsky Gregorian Chant Krzysztof Kieslowski Clemencic Alain Resnait Luchino Visconti Alain Delon Claudia Cardinale Dutilleux Mariana Sadovska Fritz Lang Orson Welles Маяковский Jan Troell Max von Sydow Гамсун Virko Baley Reger Richard Strauss Jarvi Tchaikovsky Pletnev Händel Solti Солоницын Sjöström Пятигорский Алексей Герман Horowitz Rachmaninoff Алексей Герман мл. Bruno Ganz Oliver Hirschbiegel Lassus Iosseliani Buñuel Jean Renoir Accardo Julia Fischer Hilary Hahn Akira Kurosawa Richter Inbal Klaus Kinski mahler Bach Suzuki Gluck Karl Richter Purcell Bahrami Gieseking Mullova Brahms Yehudi Menuhin Glenn Gould Svitlana Azarova Erik Satie Gardiner Karajan Jean Cocteau René Clair Rene Grumiaux Monteverdi J. M. Coetzee Шестов Haitink Martha Argerich Beethoven Repin Berg Webern Altenburg Halffter Jolivet Kurtág Vassiliev Neruda Оксана Забужко Elfriede Jelinek Artyomov Ives

Календар
«  Квітень 2009  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Архів записів

Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 52

Міні-чат
200

...

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 
Copyright MyCorp © 2024